Джіо Понті
Джіо Понті | |
---|---|
італ. Gio Ponti | |
Народження | 18 листопада 1891[1][2][…] |
Смерть | 16 вересня 1979[1][2][…] (87 років) |
Поховання | Монументальне кладовище |
Країна (підданство) | Королівство Італія Італія[7][5] |
Навчання | Міланський технічний університет |
Діяльність | архітектор, дизайнер, викладач університету, сценограф, художник, industrial designer, письменник |
Праця в містах | Мілан і Сан-Паулу |
Архітектурний стиль | раціоналізм і Rationalism of Lake Comod |
Найважливіші споруди | Torre Brancad і Башта Піреллі |
Заклад | Міланський технічний університет і Faculty of Architecture and Urbanism of the University of São Paulod[8] |
Учні | Gian Carlo Malchiodid |
Нагороди | |
Сайт | gioponti.org/it/ |
Джіо Понті у Вікісховищі |
Джіо (Джованні) Понті (*18 вересня 1891, Мілан — †1979)— італійський архітектор і дизайнер. У 1921 закінчив Міланський політехнічний інститут в якому пізніше викладав у 1936—1972 роках. Засновник і директор до 1972 художнього журналу «Домус». Основна ідея Понті — існування «супермистецтва», яке об'єднує всі види діяльності людини в тому числі і пластичні мистецтва у створенні штучного оточуючого середовища. Як архітектор Понті з середини 20-х років був під впливом неокласицизму, а в 40—50-х роках — функціоналізму. Понті відомий також як живописець-монументаліст, графік, кераміст, художник театру і кіно.
У 1956 році Джіо Понті разом із Гуальтьєро Гальманіні, Джордано Форті та П'єро Порталуппі взяли участь в розширенні Політехнічного університету Мілана. Це розширення включало будівництво нової Факультету архітектури та дизайну, проект, який став важливим кроком у розвитку архітектурної освіти в Мілані[9][10].
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Gio Ponti
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Понти Джо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в The Other Interface
- ↑ Frattarolo R. Dizionario degli scrittori italiani contemporanei pseudonimi: 1900-1975: con un repertorio delle bibliografie nazionali di opere anonime e pseudonime — Ravenna: Angelo Longo Editore, 1975. — P. 41.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Luciene Ribeiro dos Santos Os professores de projeto da FAU-USP (1948-2018): esboços para a construção de um centro de memória — 2018. — С. 96. — 478 с. — doi:10.11606/D.16.2018.TDE-18092018-163855
- ↑ Марія Манuela Леоні; Фульвіо Ірацце (2015). Факультет архітектури Політехнічного університету Мілана. lombardiabeniculturali.it (укр.).
- ↑ Роберто Арсуфі (18 січня 2022). Мілан - Città Studi – Будівля 11 Факультету архітектури: реставрація. blog.urbanfile.org (укр.).
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |